Нарешті добрався до тестування історичного сценарію для фішечної версії Art of Napoleonics.
Перший сценарій я обрав вже давно — ключовий епізод бою за Ельхінген в 1805. Підібрав мапу, порахував наряд сил — дивізію Луї Луазона та частину сил корпусу Йоганна Ріша. Але спочатку довго вирішував, де та як виготовити тестові фішки. В результаті надрукував їх в Riznoriz на 1,5-мм МДФ, а маркування зробив Володя Богма — фарбою через трафарет типу "офіцерська лінійка".
25 листопада цей день настав — перший тест. Причому навіть не соло, а проти опонента — Макс, 13 років, кілька разів грав у Art of Napoleonics з мініатюрами.
Головний підсумок — гра у фішечному варіанті та з обраними розмірами фішок цілком іграбельна! Але все по порядку.
Стартова розстановка (фотки клікабельні):
А так цей епізод бою виглядав у реальності:
Переможні очки:
- французам - по 1 очку за кожен юніт, що має стрій, на половині противника;
- австрійцям - по 1 очку за кожен зайнятий гекс села Обер-Ельхінген.
Я був за французів, Макс за австрійців. Грали без карток подій.
Перший хід, перші залпи австрійських гармат (у французів артилерії немає):
Поки піхота поступово зближувалася по центру, вся французька кавалерія рушила в амбіційний, але ризикований ривок флангом до австрійської артилерії:
Гармати взялися накривати кінних шассерів картеччю. Але перша пара погано розрахувала кількість пороху, і банки з картеччю зарилися в грунт перед кавалеристами (на кубику випало "1"):
Друга пара гармат винесла весь ескадрон, але ще лишилися гусари, які планували порубати обидва артилерійські юніти за один хід (правило "Кавалерійський прорив"). Завадили австрійські улани, що прикривали артилерію з флангу - гусари встигли знищити лише одну пару гармат, і пішли в тил австрійцям, але на третьому ході там і полягли.
Тим часом на іншому фланзі австрійці здійснили одночасну атаку двома батальйонами проти легкої піхоти в Обер-Ельхінгені, та вигнали французів із села у чисте поле:
Тим часом французька піхота у центрі підійшла до противника на дистанцію вогню:
На 3 ході було багато стрільби та штикових атак:
Після 4 ходу рахунок був 2:2, але австрійська піхота проломила обидва фланги французів:
У нас більше не було часу грати, але якби ми зробили ще пару ходів, австрійці напевно затиснули б французів з двох боків та перемогли. Тим більше що головна пробивна сила австрійців - гренадерський батальйон - була досі ціла та неушкоджена.
Склалося врження, що французам перемогти в цьому сценарії складно. Хоча в реальності французи піднатисли і недосвідчені австрійці почали сипатися, тож Ріш вирішив на краще відступити до Ульму.
Загалом на чотири ходи ми витратили півтори години. Але не забувайте, що кожен хід має три фази, тому підрозділ може виконати три дії протягом одного ходу.
Другий тест
Наступного дня я провів другий тест цього сценарію, вже самостійно. Гра виявилася іграбельною і в соло-режимі! Це однозначний плюс в плані маркетингу.
Врахувавши досвід першого тесту, я трохи змінив стартову розстановку (австрійців відсунув далі в тил) та змінив умови перемоги:
- французам - по 1 очку за кожен юніт, що має стрій, на половині противника;
- австрійцям - по 1 очку за кожен зайнятий гекс села Обер-Ельхінген та по 1 очку за кожен юніт, що має стрій, на половині противника;
- обидвом сторонам - по 1 очку за знищеного генерала противника.
І головне - на цей раз грав з випадковими картками подій, яких я наштампував 16 штук. Перед початком кожного ходу гравець тягне картку, яка відразу вступає в дію. Гравці тягнуть картки по черзі.
Стартові позиції:
На першому ході нічого цікавого - французи більше не ризикнули йти рейдом на артилерію, натомість йшли на зближення з акцентом на правий фланг та центр, щоб вийти із сектору обстрілу гармат. Картка "Несміливі кавалеристи" ні на що не вплинула.
На другому ході поле бою затягнуло димом (австрійці витягнули таку картку) і під цим "прикриттям" французи все-таки стали готувати кавалерійській рейд на артилерію, який координував особисто генерал Луазон зі штабом, що висунувся на фланг:
Але австрійські улани знов прикрили артилерію, хоча трохи дивним чином - перекривши артилеристам сектор обстрілу в бік кінних шассерів:
В підсумку кінні шассери відігнали уланів та змогли розігнати обслугу лише однієї пари гармат. Тим часом дві роти легкої піхоти вже наводять шорох в тилу австрійців, а по центру почались вогневі бої піхоти:
Картка "Шум на полі бою" зменшила зону командування обидвох генералів.
А на 4-му ході австрійців спіткала карткова невдача - адьютанта їхнього генерала поранено, зона командування зменшена до двох гексів... Батальйони на лівому та правому флангах не змогли отримати наказів та простояли цей хід на місці. Тим часом французи оточили австрійську піхоту в Обер-Ельхінгені, а ескадрон уланів сам пішов у рейд французьким правим флангом:
На 5 хід знов картки зіграли на користь французів — випала "Особлива подія №3", а це означає, що маршал Ней особисто прибув на поле бою. В реальній історії Ней на початок нашого сюжету наглядав за переправою іншої французької дивізії через річку в тилу, а вже потім поїхав до Обер-Ельхінгену керувати боєм. В моєму сценарії маршал Ней встигає прибути, лише якщо випаде відповідна картка.
На 6 хід знов щастить з картками французам - прибуває їхнє підкріплення, два ескадрони драгунів:
Здається, австрійцям на цей раз світить розгром...
На цьому ж ході відбувся цікавий епізод застосування правила тесту на стійкість перед атакою. Вже поріділий в боях ескадрон французьких гусарів отримав наказ проатакувати у фланг австрійську піхоту в лінії. Але чи не забояться браві гусари виконати наказ? Тест покаже. Їхня поточна стійкість дорівнює: 3 (базова) + 2 (генерал поруч) – 2 (різниця в чисельності з ціллю: три роти проти одного ескадрону) = 3. Тобто гусарам необхідно викинути не більше "3", щоб піти в атаку. А вони викинули "5" і залишилися на місці, злякавшись чисельної переваги противника...
Кінець 6 ходу:
Французи повністю вибили австрійців з Обер-Ельхінгену та завели на половину противника вже п'ять своїх підрозділів. Австрійцям вже навіть диво не допоможе, але я вирішив зробити ще сьомий хід — чисто подивитися, що буде. І вийшло австрійцям диво — чергова картка відкрила подію, коли з боку Унтер-Ельхінгена прибувають два ескадрони австрійських кірасирів:
Але, як я і казав, диво не допомогло. Французи в цей хід взяли в полон фельдмаршал-лейтенанта Ріша разом зі штабом, австрійці втратили централізоване керування й кірасири залишилися там, де й були (лише легка кавалерія може рухатися полем бою де хоче з власної ініціативи). Улани у відповідь взяли на піки штаб генерала Луазона, але у французів лишається маршал Ней...
Обстановка на кінець гри:
Французи перемогли 6:2. Розшифровка переможних очок: три батальйони та два ескадрони на половині противника + нейтралізовано ворожого головнокомандувача. Очки австрійців - за Луазона та уланів на половині противника.
Чи збалансований сценарій? Поки складно сказати, картки були на боці французів. Треба тестувати ще й ще.
Вже видно, що тривалість відігравання такого сценарію має бути не більш 1,5 години. Тож, напевно, треба його обмежити 6 ходами.
P.S.: Як завжди, ледь не після кожної партії випливають якісь нюанси правил, які треба розписати в рулбуці. Цього разу — це збільшення дальності руху командних груп до рівня кавалерії, процедура збору втікачів командирами, зменшення влучності вогню застрільників на дальні дистанції, уточнення стійкості застрільників.
No comments:
Post a Comment